<span style="font-size:12pt;"> Наприкінці 1950-х рр.., Після того як Радянський Союз запустив перший штучний супутник Землі, президент США поставив питання про захист електронних засобів зв'язку американських збройних сил. Міністерству оборони США знадобилося створити на випадок війни надійну систему передачі інформації.[/size]
<br /><br /> <span style="font-size:12pt;">Тоді Агентство передових оборонних дослідницьких проектів (ARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Так була створена мережа ARPANET, яка об'єднує чотири американські університету - головні дослідницькі центри країни. Зв'язок, встановлена між цими університетами, дозволяла вченим передавати один одному наукові дані. У 1970-х рр.. вже багато наукових установ стали створювати свої мережі, але комп'ютери, що використовують різні програми, не могли обмінюватися інформацією. Це стало можливим, коли в 1973 р. був створений протокол (мова) обміну даними TCP / IP. Через 10 років, в 1983 р., за мережею ARPANET закріпився термін Інтернет.
Ідея створення головної служби Інтернету - Всесвітньої павутини (від англ. World Wide Web), утвореної величезною кількістю електронних сторінок, зібраних в сайти, - народилася в 1989 р. в Швейцарії, поблизу Женеви, в Європейському центрі ядерних досліджень (ЦЕРН). Цю ідею висунув знаменитий англійський учений, фахівець з обчислювальної техніки Тім Бернерс-Лі. До речі, 1990 р. він винайшов HTML - гіпертекстовий мультимедійний мова, яка стала основою Всесвітньої павутини; на HTML «написані» веб-сторінки.
Починаючи з 1993 р. з'явилися перші браузери - програми, що дозволяють знаходити в Мережі потрібну інформацію. Користувач викликав браузер на свій комп'ютер і просив його знайти якесь слово або адресу. І браузер через якийсь час повідомляв всі адреси в Мережі, за якими записано потрібне слово. Так Всесвітня павутина почала стрімко розростатися. Вона прискорила і спростила обмін даними між людьми, які б відстані їх розділяли. А для того, щоб відрізнити веб-сторінки від інших служб, веб-ад-міністратори для простоти почали використовувати поєднання www. На початку 1990-х рр.. Всесвітня павутина стала загальнодоступна для користувачів Інтернету, а в другій половині 1990-х рр.. вона практично підмінила це поняття.[/size]
